І. МОН детально роз'яснює, як виставляти результати оцінювання учнів та як заповнювати журнал для 1-4 класів НУШ

Освіта в Україні

Міністерство освіти і науки відповідає на поширені запитання.

Також МОН оприлюднило лист із роз’ясненням стосовно того, як оцінювати і фіксувати результати навчання учнів початкових класів НУШ.

Відповіді на 15 найпопулярніших питань:

1. Скільки сторінок відведено на кожен предмет?

Класні журнали в друкованому вигляді, що зараз отримали заклади освіти, містять понад 270 сторінок. Цього обсягу сторінок достатньо для фіксації підсумкового оцінювання в 3-х та пілотних 4-х класах. Підсумкове оцінювання можу бути записане на сторінках певного навчального предмета/інтегрованого курсу або на вільних сторінках, які залишаються в журналі.

2.Де записувати очікувані результати?

Характеристики результатів навчання, що відповідають свідоцтву досягнень, записуються на сторінці розвороту журналу, що розташована справа та має непарний номер. Приклад оформлення наведено в методичних рекомендаціях.

3.В журналі записувати рівні тільки в кінці семестрів та року?

У 3-4 класі оцінювання учнів здійснюється за рівневою шкалою. Це 4 рівні: початковий (П), середній (С), достатній (Д) та високий (В). У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання, характеристики якого визначено в свідоцтві досягнень,з навчальних предметів/інтегрованих курсів наприкінці кожного навчального семестру (триместру) та навчального року. Річним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр (триместр).

Узагальнений рівень із навчального предмета або інтегрованого курсу не визначається.

4.Де записувати види проведених діагностичних робіт?

Форми та види діагностичних робіт добираються самостійно учителем з урахуванням особливостей учнів. Факт проведення діагностичної роботи зазначається у графі «Зміст» правої сторінки розвороту, де також може бути відображено й її вид. Слід зазначити, що письмові діагностичні роботи можуть виконуватися у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо.

5.Чи потрібно виставляти тематичну оцінку в журналі та (або) щоденнику?

Підсумкове тематичне оцінювання здійснюється за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених на основі компетентнісного підходу, які можуть бути усними чи письмовими, у формі тестових завдань, цифровій формі (зокрема тестування в електронному форматі), комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Результати учнів щодо виконання діагностичних робіт не фіксуються в класному журналі та(або) щоденнику.

6.Як записувати домашні завдання?

Домашнє завдання в 1 класі НЕ ЗАДАЄТЬСЯ й у журнал НЕ ЗАПИСУЄТЬСЯ.

У 2 класі домашнє завдання для школярів є необов’язковим, проте у журналі можуть зазначатися пошуково-дослідницькі та творчі завдання.

У 3-4 класах домашні завдання, у разі їх надання, мають обов’язково фіксуватися в журналі. Відповідно, воно записується у журнал у колонці “Домашні завдання”

7.Як заповнювати журнал для учня на індивідуальному навчанні / з особливими освітніми потребами?

Такий журнал заповнюється аналогічно й звичайному класному журналу з урахування особливостей обліку групових (індивідуальних) додаткових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг)?.

8.Чи потрібно у журналі заповнювати зведений облік навчальних досягнень учнів, який зараз ?

У класному журналі розділ “Зведений облік навчальних досягнень учнів” НЕ ЗАПОВНЮЄТЬСЯ.

9.Чи потрібно записувати екскурсії / бесіди про пожежну безпеку тощо в журнал?

Передбачені в журналі сторінки щодо обліку проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності обов'язково ведуться.

10.Якщо один інтегрований курс викладає два вчителя, то хто веде журнал та здійснює оцінювання?

Якщо один предмет ведуть два вчителі, то обидва педагоги заповнюють журнал в частині тих годин та тем, які вони викладають.

11.Якою мовою писати в журналі в закладі з викладанням мовою нацменшин?

Записи в журналі ведуться державною мовою. Допускаються окремі записи у темах навчальних занять, домашнього завдання мовою навчального предмета (іноземною, мовою корінного народу чи національної меншини).

12.Чи однакові вимоги до ведення журналу залежно від автора програми? Різниця у заповненні журналу по програмі Савченко і Шияна? Необхідний приклад по Савченко.

Методика заповнення журналу за програмою Савченка та за програмою Шияна - однакова.

13.Як бути із заповненням журналів у 4 не пілотних класах?

Для 4 класу, який є НЕ пілотним, журнал заповнюється за старими рекомендаціями (у звичному режимі) за 12-ти бальною шкалою.

14.Пріоритетним є заповнення електронного журналу чи паперового?

Шкільний журнал може заповнюватися в електронній або паперовій формі. При цьому заклади освіти можуть створювати документи лише в електронній формі за умови наявності відповідного технічного забезпечення, що відповідає вимогам законодавства.

15.Як записувати в електронному журналі поточне оцінювання?

В усіх класах НУШ здійснюється формувальне оцінювання, що відображається в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Отже, це оцінювання не підлягає фіксації як у друкованому, так і в електронному журналах.

ІІ . ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ЩОДО РІВНЕВОГО ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ 3-4 КЛАСІВ НУШ

ЗАГАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ПО ОЦІНЮВАННЮ

Чи можна повернути бальне оцінювання рішенням педагогічної ради?

Відповідно до статті 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту” заклад освіти може застосовувати власну шкалу оцінювання, яка переводиться в національну. Отже, педагогічна рада може прийняти рішення про застосування іншої шкали оцінювання, але в підсумковому оцінюванні її необхідно переводити в національну, тобто в рівневу.

Навіщо оцінювати кожен окремий очікуваний результат, а не компетентність цілком?

Кожна ключова компетентність є наскрізною та реалізується через усі освітні галузі, вона не дорівнює навчальному предмету чи інтегрованому курсу. Тому виміряти можна тільки результати на кожному етапі формування компетентності.

Як проводити поточне оцінювання (класні і домашні роботи)? За рівнями?

Поточне оцінювання в початковій школі не застосовується, виключно формувальне.

Чи може вчитель виставляти рівні (високий, достатній, середній, початковий) в робочих зошитах?

Вчитель може вирішувати сам, як надавати зворотній зв'язок учням в робочих зошитах. Але ми рекомендуємо надавати в зошитах коментарі до учнівської роботи, а не виставляти бали чи рівні.

Що записувати у щоденник? Як доносити до батьків результати навчання дитини?

У щоденниках результати навчання не записуються, батьки отримують інформацію щодо успішності дитини через бланки оцінювання в учнівському портфоліо. За бажанням, вчитель може продублювати його в щоденник, але це буде додатковим навантаженням.

Що означають бали "2.1"; "3.2" і т. д. у Додатку 3? Необхідне роз’яснення індексів.

Це не бали, а номери завдань в діагностичній роботі, які оцінюють певне уміння. Індекси потрібні, щоби заповнити класний журнал: вони зазначаються у колонці на парній сторінці, а на непарній сторінці–записується розшифрування кожного індекса зі Свідоцтва досягнень. За індексом можна також знайти кожний загальний результат у Державному стандарті.

Де фіксувати поточне оцінювання?

Поточне оцінювання не застосовується у початковій школі, а отже, не фіксується. Застосовується формувальне оцінювання.

Чи передбачені похвальні грамоти? Для кого?

За чинною нормативною базою підставою для похвальної грамоти є отримання учнем 10, 11, 12 балів з усіх навчальних предметів. Для запровадження практики вручення похвальних листів за наявності високого рівня з усіх результатів навчання, у нормативні документи мають бути внесені зміни.

Що знаходиться у портфоліо учня? Чи обов’язково необхідно мати бланк оцінювання результатів на кожного учня? Де його зберігати?

Бланк оцінювання результатів навчання з усіх предметів (інтегрованих курсів) обов'язково має бути у кожного учня. Це може бути один бланк для всіх предметів. Зберігатися він має в учнівському портфоліо. Окрім цього, у портфоліо зберігаються роботи, які вчитель вважає важливими для відстеження навчального поступу учня.

Де знайти вимоги до оцінювання за програмою Савченко?

Вимоги до оцінювання, описані в наказах МОН, визначені на підставі Державного стандарту початкової освіти. Вимоги до оцінювання результатів навчання, конкретизованих у кожній освітній програмі, розробляють автори освітніх програм.

ДІАГНОСТИЧНІ РОБОТИ

Як оцінювати діагностичні та тематичні роботи? Де фіксувати оцінювання? В зошиті / в щоденнику / в журналі?

У діагностичних роботах слід залишати коментарі, що пояснюють учневі/учениці його/її помилки та вказують на досягнення. Рівні оцінювання зазначаються у бланках оцінювання за кожним результатом навчання, який оцінювався в цій роботі. У щоденники та журнал ці рівні не вносяться.

Які конкретно діагностичні роботи передбачені з різних предметів (діалог/читання тощо)?

Підсумкове оцінювання може здійснюватися у таких формах: усній (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування); письмовій (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування); цифровій (зокрема шляхом тестування в електронному форматі); графічній (зокрема шляхом організації роботи з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами); практичній (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів) та інших.

Чи є приклад діагностичної роботи?

Так, приклади представленні на цій сторінці окремими файлами.

Скільки діагностичних робіт рекомендується проводити з кожного курсу? Чи потрібно писати діагностичні роботи з кожної теми?

Кількість діагностичних робіт визначається вчителем самостійно, виходячи з кількості тем / видів діяльності / результатів навчання, які необхідно оцінити.

Діагностичні роботи – це контрольні?

Діагностичні роботи проводяться з метою виявлення рівнів сформованості результатів навчання учнів та планування подальшої роботи з формування цих результатів на більш високому рівні. Такі види робіт виконуються замість контрольних робіт.

ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ

Який за обсягом матеріал має охоплювати підсумковий тест? Запитання відкритого чи закритого типу?

Окремі підсумкові роботи не проводяться. Підсумковий рівень виводиться на основі всіх проведених діагностичних робіт та результатів педагогічних спостережень.

Чи застосовується підсумкове рівневе оцінювання в класах, що навчаються за нетиповими програмами "Світ чекає крилатих", "Інтелект України", "Росток”?

Так. Відповідно до статті 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту” заклад освіти може застосовувати власну шкалу оцінювання, яка переводиться в національну. Отже, педагогічна рада може прийняти рішення про застосування іншої шкали оцінювання, але в підсумковому оцінюванні її треба переводити в національну, тобто в рівневу.

Які предмети оцінюються у 3 та 4 класах?

Усі предмети та інтегровані курси.

Чи за всіма індексами необхідно оцінювати навчальні досягнення учнів, чи визначати основні для підсумкового оцінювання?

Всі результати навчання, винесені у Свідоцтво досягнень, є обов'язковими для оцінювання.

СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ

Як заповнювати Свідоцтва у 3 і 4 класах та по семестрах? Чи потрібно у Свідоцтві досягнень у 3 класі НУШ у грудні заповнювати розділ "Характеристика результатів навчання", чи заповнюється тільки розділ "Характеристика наскрізних вмінь"?

Наприкінці семестру заповнюються обидва розділи.

Чи можна у Свідоцтві досягнень вказувати назви своїх предметів, якщо вони не інтегруються (музичне мистецтво, образотворче замість "Мистецтво")?

Форма свідоцтва є орієнтовною. Заклад освіти може змінювати її з урахуванням навчальних предметів (інтегрованих курсів), визначених у їхній освітній програмі.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Поступальне вдосконалення загальної середньої освіти спрямоване на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, на навчання його самостійно оволодівати новими знаннями, на формування функціональних, мотиваційних та соціальних компетентностей.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результатів навчальних досягнень школярів як складової навчального процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетентність як загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Поняття компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості. Компетентісний підхід до освіти передбачає вміння на основі знань вирішувати проблеми, які виникають у різних життєвих ситуаціях.

Міжнародна спільнота компетентнісний підхід вважає дієвим інструментом поліпшення якості освіти. Так, у доповіді Міжнародної комісії ЮНЕСКО з освіти для ХХІ століття (1996 р.) було сформульовано чотири принципи, на яких має базуватись освіта: навчитися жити разом, навчитися набувати знання, навчитися працювати, навчитися жити. Ці принципи, по суті, є глобальними компетентностями.

Рада Європи, проводячи міжнародні дослідження, поглиблюючи та розвиваючи поняття компетентностей, пропонує власний перелік ключових компетентностей, якими мають володіти молоді європейці: політичні та соціальні компетентності; компетентності, пов’язані з життям у багатокультурному суспільстві; компетентності, що стосуються володіння усним та письмовим спілкуванням, компетентності, пов’язані з розвитком інформаційного суспільства; здатність вчитися протягом життя. Пізніше вони були об’єднані в три основні напрями: соціальні, пов’язані з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства; мотиваційні, пов’язані з інтересами, індивідуальним вибором особистості; функціональні,пов’язані зі сферою знань, умінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом.

Найбільш універсальними, ключовими є компетентності, яких потребує сучасне життя. Вони конкретизуються на рівні освітніх галузей і навчальних предметів для кожного рівня навчання. Перелік ключових компетентностей визначається на основі цілей загальної середньої освіти та основних видів діяльності учнів, які сприяють оволодінню соціальним досвідом, навичками життя й практичної діяльності в суспільстві. Їх формування здійснюється в рамках кожного навчального предмета.

Компетентність як інтегрований результат навчальної діяльності учнів формується передусім на основі опанування змісту загальної середньої освіти. Виявити рівень такого опанування покликане оцінювання.

Оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча,що передбачає визначення рівня досягнень окремого (ї) учня (учениці), виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна,що зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли здійснення оцінювання сприяє повторенню, вивченню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню навичок і вмінь;

- діагностико-коригувальна, що передбачає з'ясування причин труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання, виявлення прогалин у знаннях і вміннях та внесення коректив, спрямованих на усунення цих прогалин, у діяльність учня (учениці) і педагога;

- стимулювально-мотиваційна, що визначає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли здійснення оцінювання стимулює бажання поліпшити свої результати, розвиває відповідальність, сприяє змагальності учнів, формує позитивні мотиви навчання;

- виховна, що полягає у формуванні вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, сприяє розвитку працелюбності, активності, та інших позитивних якостей особистості.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

- характеристики відповіді учня: цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість, правильність;

- якість знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;

- ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх,формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

Ці орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів:початкового,середнього, достатнього, високого.

У загальнодидактичному плані рівні визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця 1).

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми.Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

- усунення безсистемності в оцінюванні;

- підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

- систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

- концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Словесна характеристика

Словесну характеристику знань, умінь і навичок учнів дають у першому класі. За рішенням педагогічної ради навчального закладу можна надавати словесну характеристику знань, умінь і навичок учнів другого класу.

12 ­бальна система (шкала) оцінювання

У наступних класах оцінювання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначають цифрами від 1 до 12. Якщо рівень досягнень не відповідає Крите­ріям оцінювання, то таких учнів вважають неатестованими й оцінюють відповідно — «не атестований(-а)».

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

У процесі вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити декілька проміжних тематичних оцінювань. І, навпаки, якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, 2-3 навчальні години, вони можуть об'єднуватися для проведення тематичного оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, аза рік- на основі семестрових оцінок.

Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа,яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно - дослідницькі, соціально значущі результати.

Ефективною у старшій школі є рейтингова система оцінювання,яка сприяє формуванню ключових компетенцій і створює можливості для:

- визначення рівня підготовленості учнів на кожному етапі навчального процесу;

- отримання об’єктивних показників щодо засвоєння знань та сформованості умінь учнів не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання у старшій школі;

- градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт, науково–дослідні й художні проекти тощо);

- підвищення навчальної мотивації й відповідальності;

- підвищення об’єктивності оцінювання.

Упровадження рейтингу досягнень передбачає побудову учнем (ученицею) індивідуальної освітньої програми, яка дозволить учителям і батькам учнів аналізувати їхній освітній поступ та його (її) досягнення, виявляти помилки, а також регулювати форми й види освітньої діяльності.